.JPG)
.jpg)
Гості качанівського Едему
16 лютого бібліотекарі Наукової бібліотеки ЧНТУ відвідалі музично-літературну вітальню Чернігівського історичного музею імені В. В. Тарновського. Захід був присвячений видатним особистостям, які в сорокових роках ХІХ століття гостювали в садибі Тарновських: В. І. Штернбергу і М. І. Глинці.
Цей загублений у лісах маєток був справжним магнітом, який у темні часи притягував найсвітліші голови і найпотужніші таланти; де легко писалося художникам та поетам, куди за натхненням їздила творча інтелігенція.
Василь Іванович Штернберг (12 лютого 1818 р. – 8 листопада 1845 р.) – живописець-пейзажист і жанрист. Один з найближчих друзів Тараса Шевченка: вони жили на одній квартирі в Петербурзі, разом відвідували літературні і музичні вечори, театри, бували у спільних знайомих. Василь Штернберг в садибі Тарновських проводив літні вакації; тут написав найкращі свої твори, за що був удостоєний високих академічних нагород.
Михайло Іванович Глинка (1 червня 1804 — 15 лютого 1857) — композитор, засновник російської класичної музики. Михайло Глинка неодноразово бував у Чернігові та Ічні, Ніжині, Григорівці, Монастирищах. В Качанівці він працював над оперою «Руслан і Людмила», уривки з якої вперше виконав хор господаря маєтку, мецената Григорія Тарновського. 1838 роком датуються дві пісні Михайла Глинки, написані на вірші Віктора Забіли: "Не щебечи соловейку" та "Гуде вітер вельми в полі".
Цікава розповідь співробітника музею Н. Є. Самохіної супроводжувалася демонстрацією мальовничих краєвидів Качанівки, пейзажів і портретів. Захід відбувся за участю викладачів і студентів Чернігівського музичного училища імені Л. Ревуцького.
Докладніше про перебування М. Глинки і В. Штернберга на Чернігівщині можна прочитати в книзі чернігівського краєзнавця В. В. Демиденко, яка розповідає про діячів культури і мистецтва, пов'язаних своєю творчістю або проживанням з нашим краєм: Демиденко, В. В. Остались здесь их душ частички... / В. В. Демиденко. - К. : Журнал "Радуга", 2010. - 119 c.
Коментарi