НАУКОМЕТРИЧНІ БАЗИ ДАНИХ


НАЙБІЛЬШ ПОВНИЙ СПИСОК «міжнародних наукометричних баз», в яких можна зареєструвати науковий журнал (наукометричні бази, каталоги, репозиторії, електронні бібліотеки та ін.). Зараз у списку 220 баз. Останнє оновлення: 02.08.2017.


/Files/images/bd/9_Scopus-001_i.jpgScopus – одна з найбільших уніфікованих реферативних та цитатних баз даних рецензованої науково-дослідної літератури.

Власником та розповсюджувачем є компанія Elsevier – провідне видавництво, яке щороку випускає близько чверті всіх статей світових наукових журналів (заснований у 1880 р., м. Амстердам, Нідерланди). У 1999 р. видавництвом було створено платформу Sciencedirect – онлайнову базу даних ресурсів видавництва, яка стала важливим інформаційним ресурсом міжнародного науково-дослідного співтовариства. На основі Sciencedirect у 2002 р. була створена база даних Scopus. Scopus охоплює науково-дослідну літературу з усього світу, а також якісні інтернет-джерела з ефективними інструментами для відстежування, аналізу та візуалізації досліджень. Наукова періодика України у SciVerse Scopus. Список журналів і книг завантажити тут.

Наукова бібліотека пропонує вільний доступ до ресурсів бази даних Scopus

Міністерство освіти і науки забезпечило підключення понад 100 українських вишів та наукових установ МОН до міжнародних наукових баз даних Scopus та Web of Science за кошти держбюджету. Доступ до ресурсів бази даних Scopus здійснюється з 31 жовтня 2017 року по 31 жовтня 2018 року з мережі університету за даним посиланням.

Матеріали та ресурси, які допоможуть використовувати Scopus з максимальною користю для Вашої роботи:

Індексація журналів/конференцій в Scopus:


/Files/images/Без имени-1.jpgIndex Copernicus (IC) – міжнародна платформа для просування спеціалізованих наукових досягнень.

Вона також сприяє підтримці національного та міжнародного співробітництва між вченими й видавцями наукових журналів. Платформа ІС була створена у Польщі у 1999 році. Щорічно вона публікує рейтинг видань та проводить детальний аналіз не тільки наукового рівня кожного журналу, але і його оформлення, розповсюдженості, привабливості для читачів тощо.


/Files/images/WebOfScience.jpgБаза даних Інституту наукової інформації (ISI) Web of Science.

Інституційне та організаційне оформлення індексів цитування авторів та імпакт-факторів журналів пов’язане зі створенням у 1960 р. у Філадельфії (США) Інституту наукової інформації (англ. Institute for Scientific Information, ISI), що займається складанням бібліографічних баз даних наукових публікацій, їхнім індексуванням і визначенням наукометричних показників.

Основні продукти компанії:

  • реферативні бази даних;
  • щорічний звіт Journal Scitation Report, у якому наводяться імпакт-фактори всіх журналів, що індексуються інститутом;
  • щорічний список найбільше цитованих вчених, на основі якого, зокрема, складається Академічний рейтинг університетів світу.

Інформаційну основу індексу цитування складають індекси цитування з різних галузей наук, що відображені у базах даних Інституту наукової інформації (ISI), а також спеціалізовані покажчики, які об’єднують матеріали конференцій та симпозіумів, оглядові видання та ін. Science Citation Index (SCI) та її інтернет-версія Web of Sciences (WOS) – база даних індексів цитування з природничих і точних наук. Існує з 1963 року і охоплює публікації, що стосуються наук про життя і Землю, різних галузей фізики, хімії, математики, агронауки та тваринництва, харчової промисловості, сільського господарства, охорони навколишнього середовища, клінічної медицини, техніки і технології, прикладних наук і будівництва. Це – спеціалізований інформаційний продукт, в якому збирається та обробляється бібліографічна інформація про наукові публікації, а саме: назва тексту, вихідні дані, автор тексту (прізвище, ім’я, назва організації, в якій він працює), тип тексту (стаття, доповідь, рецензія тощо), ключові слова, список цитованої літератури, мова, якою опубліковано текст. База дозволяє знаходити як публікації, що цитуються у кожній окремо взятій статті, так і публікації, що цитують цю статтю. Таким чином, бази даних ISI можуть використовуватися як механізм, що дає можливість інтегрувати публікаційні та цитатні показники по всій вертикалі соціального інституту на рівні від наукового співробітника – автора, структурного підрозділу і наукової організації, де працюють більшість авторів, до міністерств і відомств або цілих адміністративно-географічних регіонів.


/Files/images/bd/esci.jpgБаза даних ESCI на платформі Web of Science

Новий індекс цитування Emerging Sources Citation Index (ESCI) був запущен в листопаді 2015 року. У ESCI входять журнали, які претендують на включення в основні журнальні індекси Web of Science Core Collection. На відміну від них, для журналів, що входять в ESCI, не розраховується імпакт-фактор. За результатами аналізу наукометричних показників журнали або переходять в основні бази Web of Science Core Collection, або виключаються з ESCI.

Пошук видань за цим посиланням.


/Files/images/Без имени-2.jpgАкадемія Google(англ. Google Scholar) є пошуковою системою вільного доступу, яка забезпечує повнотекстовий пошук наукових публікацій усіх форматів та дисциплін.

Система працює з листопада 2004 року. Індекс Академії Google включає в себе більшість рецензованих онлайн-журналів Європи та Америки найбільших наукових видавництв.

Академія Google дозволяє користувачам здійснювати пошук цифрової або фізичної копії статей, онлайн або в бібліотеках. Наукові результати пошуку генеруються з використанням посилань з повнотекстових журнальних статей, технічних звітів, препринтів, дисертацій, книг та інших документів, у тому числі обраних веб-сторінок, які вважаються науковими. Оскільки більшість наукових результатів пошуку Google - це прямі посилання на комерційні журнальні статті, більшість користувачів зможуть лише отримати доступ до анотації статті, а також невеликої кількості важливої інформації про статтю, можливо, доведеться платити за доступ до повного тексту. Академія Google оснащена інструментом для підрахунку кількості цитувань - http://code.google.com/p/citations-gadget/. Цей сервіс враховує загальну кількість цитувань, загальну кількість цитованих публікацій та індекс Хірша. Завдяки своїй функції «Цитується в», Академія Google надає доступ до анотацій статей, у яких процитовано розглядану статтю.
Інструкція для реєстрації в Google Scholar.


/Files/images/РИНЦ лого.jpgРосійський індекс наукового цитування (РІНЦ) – бібліографічна база даних наукових публікацій російських учених: національна інформаційно-аналітична система, що акумулює публікації російських авторів, інформація про цитування цих публікацій у російських журналах. Вона призначена не лише для оперативного забезпечення наукових досліджень актуальною довідково-бібліографічною інформацією, але є також і потужним інструментом, що дозволяє здійснювати оцінку результативності і ефективності діяльності науково-дослідних організацій, учених, рівень наукових журналів та ін. Проект РІНЦ розробляється з 2005 року компанією "Наукова електронна бібліотека" (elibrary.ru). Для здобуття необхідних користувачеві даних про публікації і цитованість статей на основі бази даних РІНЦ розроблено аналітичний інструментарій Scienceindex. Як зареєструватися в цій базі, дізнайтеся тут.


/Files/images/bd/rbid.jpgResearchBib (Японія) - це відкрита за доступом високо стандартизована база даних для індексації наукових праць дослідників і видавців, яка архівує статті з журналів або тези конференцій, журнальний профіль, дослідницькі позиції і т. д.

Ця база сприяє побудові наукових співтовариств для знайомства і просування інтернет - ресурсів зі всього світу. ResearchBib є найбільшою базою даних журналів (понад 420 тисяч найменувань), які подано у вільному доступі в мережі Інтернет.


/Files/images/bd/джи.jpgJ-Gate (Індія) являє собою базу даних видань різної тематичної спрямованості зі всього світу та забезпечує безперешкодний доступ до мільйонів журнальних статей, пропонуємих тисячами видавців.

Це потужна база даних, яка оновлюється щодня і містить більш ніж 48 млн. статей. J-Gate в даний час індексує зміст 46426 електронних журналів з посиланнями на повний текст на їхніх сайтах.


/Files/images/bd/WorldCat.jpgWorldCat - найбільша в світі бібліографічна база даних, яка налічує понад 240 млн записів на 470 мовах світу. WorldCat засновано в 1967 році Фредом Кілгуром. База створюється спільними зусиллями більш ніж 72 тис. бібліотек зі 170 країн світу в рамках організації OCLC.


Кiлькiсть переглядiв: 166

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.