Складна і трагічна постать

31 жовтня виконується 165 років від дня народження Миколи Івановича Кибальчича (1853-1881), революціонера-народника, винахідника.

Двадцятисемирічна біографія нашого земляка багата епізодами наукових пошуків і відкриттів, невпинної боротьби із самодержавством.

З Чернігівської землі, з містечка Коропа, доля завела юнака до Петербурга. Микола Кибальчич вирішив стати інженером, та після року навчання стає слухачем медико-хірургічної академії. Революційні ідеї, прагнення поліпшити життя людей привелі його в ряди народовольців.

Виконуючи доручення "Народної волі", Микола Кибальчич старанно вивчає теорію і практику вибухових речовин і протягом короткого часу стає прекрасним спеціалістом у цій галузі. Але це був лише певний етап до вирішення головного питання його життя. Мозок ученого невтомно працював у пошуках принципу руху літального апарату для міжпланетного сполучення.

"Перебуваючи в ув'язненні, – пише Микола Іванович, – за кілька днів до своєї смерті, я пишу цей проект… Якщо ж моя ідея, після докладного обговорення вченими-спеціалістами, буде визнана здійсненною, то я буду щасливим тим, що зроблю величезну послугу батьківщині і людству".

Кибальчич був відданий до суду і страчений 3 квітня 1881 року. Рідним «царевбивці» Кибальчича було запропоновано змінити прізвище, однак вони відмовилися. Сiм’я терориста зазнала шквалу репресій. Буря не обійшла і земляків Кибальчича: указом сина убитого царя містечку Короп було заборонено розбудовуватися, а самим коропчанам наказано побудувати церкву і все життя замолювати гріх земляка.

Бібліотека пропонує: Минутко, И. А. Три жизни: Кибальчич / И. А. Минутко. – М. : Молодая гвардия, 1986. – 239 c.

Більше інформації:

Кiлькiсть переглядiв: 224

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.